Корпоративний стиль.

Всім привіт.

Моєму читачу сподобалась стаття про існуючу матеріальну безвідповідальність. Хтось навіть забажав подробиць. Панове, я не все з того пригадую, але один перебіг подій ще поки на моїй пам'яті... Що саме? Так, це процес переміщення кондиціонера з мене, як ІТ-адміністратора, на іншу МВО. Тобто МВО яка їм безпосередньо користувалася в іншому приміщенні. 

Як сталася така ситуація? А все просто - нашій бухгалтерії було вигідно одним махом (одним актом) перекинути не мене все устаткування від попереднього адміна. Зауважу що перекинуто було абсолютно ВСЕ незалежно від його місця знаходження або стану. Бо так оперативно розпорядився мій новий босс...

А на моє зауваження щодо спірного кондиціонера, бухгалтерія відмахнулася, а головний бухгалтер навіть зробив мені персональне зауваження що  "у нас подібні переміщення всі передбачені, все вирішується в свій час, алгоритм відомий. А ваші запитання не відповідають корпоративному стилю компанії!" Тобто ось так в корпоративному стилі на ІТ-адміністратора були легко переписані кондиціонери, шафи, столи,  і навіть вогнегасники. На те що вони не всі були знайдені вже ніхто не зважав, а навіщо, тепер то був мій головний біль.

Ок, після щорічної інвентаризації я вирішив перевірити як же працює наш корпоративний алгоритм переміщення цінностей між МВО на одному кондиціонері. Виявилось що треба підготувати пакет документів з фото його фактичного розташування, та експертним висновком щодо його робочого стану. Упссс, а ви, пане, є експертом з кондиціонерів?) Я так точно що ні. Але бухгалтерія вважає що так. Мені пощастило що той кондиціонер був робочий, тому в експертизу не треба булу вказувати що в ньому не працює та з якої причини(!). Ок, фото випросив у майбутньго МВО під інвентаризацію, і запустив алгортим переміщення.

Десь два(!) місяці документи бігали між підписантами різного рангу, дехто з них намагався збільшити свою вагу за рахунок правки документа, але в кінці кінців вони потрапили на підпис новому МВО. І тут алгоритм дав сбій. Ви здивовані? Я так зовсім ні - новий МВО відмовилися його брати на себе. Чому? Мені МВО слушно зауважила що вона не є спеціалістом по пристроям кондиційонування тому пропонує його передати на господарників. Які його монтували та замовляли до нього профілактику. В цьому я міг з нею погодитись, але ще раз бігати за господарниками і вмовляти їх, навіть в корпоративному стилі, взяти кондей на себе я не став. Я просто повідомив про ситуацію свого та її шефа. І о чудо, щось там нагорі клацнуло - через день МВО акт передачі підписала без коментарів. Мабуть за одну добу їй підвищили рівень обізнанності до спеціаліста по пристроям кондиційонування!)

Дивно, чому цього не можно було зробити з самого початку, рік тому. Бухгалтерії було важко переступити через корпоративний алгоритм? Також я з жахом думаю які правки треба було б вносити в алгортим переміщення, якби кондиціонер виявився неробочим(. Скажу вам чесно що оця вся корпоративна заморока з МВО якщо ти простий ІТ-адміністратор, була основним чинником по пощуку нового місця роботи. Тепер в мене інша компанія, але я відповідаю матеріально тільки за свій ноутбук та монітор, і, о чудо, за мною не обліковується крісло на якому я зараз сиджу)).

Таке життя.

Ваш VictorNox.

Матеріальна безвідповідальність.

Всім привіт.

Всім відомо що товарно-матеріальні цінності, що належать установі, не можуть бути безхазяйними. Вони обов’язково повинні знаходитись на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника суб'єкта. 

Тому кожна установа має МВО. Матеріально відповідальна особа (МВО) - це працівник, якому довірені за характером виконуваних ним трудових обов’язків підзвітні цінності і на якого на підставі наказу керівника установи, укладеного договору, посадової інструкції покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з його вини.

В обов’язковому порядку повну матеріальну відповідальність несуть працівники, з якими в установленому порядку укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Випадки, коли відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини установі, визначено у ст. 134 КЗпП.  

Згідно зі ст. 135 КЗпП письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладений з працівником, який досяг 18 років та:

1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей;

2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами власника або уповноваженого ним органу, наданими йому для виконання роботи.

Тепер про реалії життя. Щодо дистанційної роботи і відповідальності за майно (ноутбук або монітор) яке установа вам надала для роботи вдома то все зрозуміло. 

А от з матеріальною відповідальністю в самій установі не все так однозначно. Чому так? 

Далі я вам наведу приклад з сьогодення коли МВО може потрапити у невигідну позицію з моменту заключення договору з ним на повну матеріальну відповідальність.  

По перше, МВО може бути призначений зараз будь-хто незалежно від посади яку він обіймає в установі.

По друге, що важливо(!), загальний грошовий розмір матеріальної відповідальністі може перебільшувати його посадовий оклад в 100 і більше разів. Як тоді зрозуміти ПОВНУ матеріальну відповідальність?

По третє, МВО може нести матеріальну відповідальність за майно яке знаходиться у різних приміщеннях і до якого мають вільний доступ інші робітники установи. Які, звісно, не несуть матеріальної відповідальністі за це майно!

До чого я веду? А до того що в такому випадку МВО ФІЗИЧНО не може нести повну матеріальну відповідальність за майно яке знаходиться у нього на обліку, іншими словами укладання договору з ним є фікцією (або службовою підставою) з боку роботодавця. І хоча з юридичного боку все буде гаразд, все буде добре тільки до щорічної інвентаризації.

Як на мене, то я би такий випадок розцінював як КОНФЛІКТ інтересів при виконанні службових обов'язків особою МВО, але відділ комплаенсу конфлікт інтересів для себе трактує тільки через призму корупції. Тому після укладання такого договору МВО залишається з матеріальним тягярем сам на сам. До речі за функцію МВО ніякої надбавки до зарплатні не передбачено. Саме час "сушить сухари".

Тому я вважаю що МВО повинна бути людина яка обіймає як мінімум керівну посаду, і яка має підлеглих, які можуть оперативно провести позапланову інвентаризацію. В іншому випадку то може бути фахівець який безпосередньо займається обігом матеріальних цінностей і який має окрему кімнату для їх зберігання, а не рядовий Адміністратор серверу. 

Кожен повинен займатися своєю справою, а не тим як зараз зручно для бухгалтерії!

Щасти вам.

Ваш VictorNox.

Общепризнанное представление о гостеприимстве.

Всем привет.

Пятница нас не обходит стороной. От нее нам не уйти, как не уйти от бдительного ока наших коллег. Причем тут они? Дочитайте до конца.

В конце недели офицеры корпоративной этики порадовали нас очередным видео с собственным участием на вечную тему - коррупция. И хотя мы вроде как не первый год никак не госслужба те не менее оказалось достаточно прописать все что тебе нужно в кодекс корпоративной этики и получите.

Проходим очередной тест по системе вопрос-ответ, но ответы на вопросы теста не всегда логичны. Красной нитью проходит тема подарков: кто, кому, на какую сумму, по какому поводу. Например там где возможно совсем отказаться от идеи подарка ответ в тесте наоборот все усложняет. Личный подарок от шефа тебе(такое бывает?) должен быть всегда с чеком, потому что можно попасть на "донос" от коллеги. А в случае если подарок больше разрешенного лимита то кто несет ответственность: тот кто дарит или кому дарят? С коллективными подарками вообще цирк - их можно дарить шефу по любому поводу в рамках денежного эквивалента, но их нельзя дарить коллеге или подчиненному по тому же поводу. И т.п.

Я пришел к выводу что проще ничего не принимать и не дарить в рамках кампании, чтобы после судорожно не высчитывать  стоимость подарка. Это можно было бы прописать в тот же кодекс, но зачем. Ведь у нас тогда не будет повода заниматься такими тестами в будущем, а ребята из комплаенса останутся без работы.

Ну а с «общепризнанное представление о гостеприимстве» на которое постоянно ссылаются в тесте где можно а где нет, я вообще теряюсь. Что за стандарт такой? Кем общепризнанный? Директор одного филиала когда принимал у себя делегацию из центра был очень гостеприимным и всегда считал что гости из-за обеденного стола по своему состоянию должны выходить на карачках. Это оно, да?( 

А теперь про коллег. Комплаенс дописался до того что начал настаивать на том что мы должны донести на (не)своего коллегу даже если у нас всего лишь подозрение о том что может состояться акт коррупции. Почувствовали размах?! Следующим шагом будет установка правила донести на Петю, который не успел вовремя донести на Васю?

Самое печальное что этим занимаются молодые люди, которые по возрасту не должны были пропитаться духом ХХ-м столетия, но они делают это с очень серьезным видом. 

"Отец, прости их, потому что они не ведают, что творят".

Ваш VictorNox.