Toxic Boss.

Всім привіт.

Приходять у компанію, а йдуть від керівників. Десь я таке вже чув?

Насправді сумна і часта історія, історія яка ходить по колу і ніхто від неї не застрахований, бо життя таке що головну(і саму цікаву!) частину його ми проводимо на роботі. Тому і тікаємо(гірше коли терпимо) від точксичних, деспотичних або просто незрілих керівників. При цьому вік керівника зовісм не впливає на його недоліки. На жаль як і раніше, керiвник вищої ланки прикриває себе керівником що нижче саме за лояльність, професіоналізм тут грає останню флейту. Ну нижній керівник готовий за таку шану гори рухати, але руками своїх підлеглих.

Основні ознаки, які вказують на toxic boss:

🚩Авторитарний стиль керівництва і спілкування. Притаманне одностороннє прийняття рішень без можливості виказати іншим свою точку зору. Або ми поговорили, та я вирішив. Або ще краще як мій минулий зажди прикривався рішенням шефа що вище " це не я, це Він так сказав".

🚩Знецінення роботи. Замість похвали – постійна невдоволеність. Можна часто почути, що робота виконується не так, повільно або недостатньо якісно. Постійне нагадування про KPI яке вибрало наше керівництво, тому всі тут шануйтеся.

🚩Надмірний контроль, мікроменеджмент. Це наради через день в самий продуктивний час, вимога звітів про "плюси" за тиждень та Teams online 24 години на добу. 

🚩Егоцентричність. Впевненість у тому, що він все робить правильно. Не сприймає критику і нехтує зворотнім зв’язком зі сторони. Всі мої питання тонули у  великій занятості шефа, який постійно стрибав з однієї наради в іншу.

🚩Некомпетентність. Замало бути просто керівником? Звичайно! Але про це вже згадувалось неодноразово, тобто ні - то окрема країна керівників, які шанують тільки собі подібних. Boss-ота одни словом.

Ось і на моїй роботі пішов уклон в енікейщика господарського напрямку, на додачу матеріальна  відповідальність, це коли на тобі устаткування на мільйони((, і ніхто тебе не страхує, я один збезпечував роботу місцевої інфраструктури 2 останніх роки, зарплатня не піднімалася навіть коли змінили посаду на вищу, ну а коли керівництво з столиці почало відверто свинячити в мій бік по всім пунктам, то я зрозумів що час...

В кінці кінців набрид мені цей хаос в корпоративному стилі, то ж пішов я у відпустку, оновив резюме, розкинув його, за тиждень отримав три фідбеки, відбув дві співбесіди, і спіймав офер. Ось так!

Правда до резюме треба було оновити ще і військовий квиток, суворі часи... Ризик був, але, як мені дали зрозуміти у військоматі людина мого віку їх вже не цікавить.

Життя триває!