Прийшла п'ятниця. Треба вас чимось розважити, і я подумав що буде нечесно залишити для вас тільки демо-версію мого досвіду адміністрування від минулого року. То ж як воно було насправді?
Якось літнього вечора один великий менеджер від ІТ вирішив круто поміняти своє бачення майбутнього нашої серверної кімнати, буквально від "ліквідуємо її за рік" до "а не погано було б сюди дещо додати". Чудова думка, але на любе додавання обладнання варто зважити на живлення та кондиціювання до того ж приміщення.
Але тут вийшов непередбачуваний казус - якщо з живленням ще якось ми питання вирішили, то з кондиціюванням вийшов повний конфуз. Тобто існуючий кондей не справився раз, не справився два,... виключали, переключали, чистили, збирали воду пляшками, моніторили мапу температур в Zabbix тощо, ну не понижається градус в "палаті" хоч ти лусни. Ніяка міграція серверів між шафами, та їх оптимизація в ЦОДі та навпаки по utilization не пішла на користь старенькому кондею.
Ок, тоді менеджер порадився між колегами і вони прийняли рішення існуючу систему кондиціювання замінити. Ура, нарешті фізика перемогла! Але я навіть уявити не міг, що логіка не піде з нею поруч.
Як це? А це як ремонтувати двигун автомобіля не вимикаючі його! Гадаю ви вже здогадалися, що апгрейд системи кондиціювання вирішили робити при працюючому обладнанні. То була повна жесть, і хоча специ старалися як могли засмоктувати пил по ходу робіт, все ж його добра частка легла на нещасні вентилятори наших серверів. А ні, трохи не так, перед самим апгрейдом нам ще додали нових rack-ів з іншого ЦОДа. Тому все новеньке так само прийняло участь у дегустації свіжої бетонної пилюки... Хоча була можливість це все зробити на сусідньому приміщенні, яке тоді було вільним, але така думка не відвідала голову нашого менеджера.
Як то прийнято у детективних романах, через три місяці великий менеджер приїхав подивитись на реалізацію своєї ідеї саме під кінець "другого акту". Звісно під ногами ми все помили, щоб навіть не хрустіло, а от сервера чіпати побоялися, тому написи пальчиком на них можно було робити будь кому. Написали там йому послання чи ні, я точно не знаю, але розходився він не жарт, мабуть вперше у житті дізнався що ремонт завжди супроводжується пилом. Фізику не обдуриш! І ось тут він нарешті включив Логіку: раз маємо такий глюк, то треба терміново призначити Відповідального за нього, інакше запитають з мене. Ну що, вибір у нього був широкий, кричав та тикав пальцями він у багатьох, але, як я відчув по розмовах, що визначився він саме з моєю кандидатурою. Звісно, відбулося призначення "нагороди" мені пізніше, офіційно геть з іншої причини, бо хто ж буде рекламувати власний мега-глюк. Сперечатися було даремно, особливо коли твій безпосередній керівник, який був у курсі цих брудних справ, відбувся за тебе як звичайна ганчірка - ні слова "за", ні слова "проти".
Тому я зараз не там, а на моє місце прийняли аж двох(!) нових адмінів, швидше за все щоб один з них витирав пилюку яка має регулярно осідати рівним прошарком від ідей великих менеджерів.
Щасти.
Ваш Victor Nox.
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Что скажете?