Toxic Boss.

Всім привіт.

Приходять у компанію, а йдуть від керівників. Десь я таке вже чув?

Насправді сумна і часта історія, історія яка ходить по колу і ніхто від неї не застрахований, бо життя таке що головну(і саму цікаву!) частину його ми проводимо на роботі. Тому і тікаємо(гірше коли терпимо) від точксичних, деспотичних або просто незрілих керівників. При цьому вік керівника зовісм не впливає на його недоліки. На жаль як і раніше, керiвник вищої ланки прикриває себе керівником що нижче саме за лояльність, професіоналізм тут грає останню флейту. Ну нижній керівник готовий за таку шану гори рухати, але руками своїх підлеглих.

Основні ознаки, які вказують на toxic boss:

🚩Авторитарний стиль керівництва і спілкування. Притаманне одностороннє прийняття рішень без можливості виказати іншим свою точку зору. Або ми поговорили, та я вирішив. Або ще краще як мій минулий зажди прикривався рішенням шефа що вище " це не я, це Він так сказав".

🚩Знецінення роботи. Замість похвали – постійна невдоволеність. Можна часто почути, що робота виконується не так, повільно або недостатньо якісно. Постійне нагадування про KPI яке вибрало наше керівництво, тому всі тут шануйтеся.

🚩Надмірний контроль, мікроменеджмент. Це наради через день в самий продуктивний час, вимога звітів про "плюси" за тиждень та Teams online 24 години на добу. 

🚩Егоцентричність. Впевненість у тому, що він все робить правильно. Не сприймає критику і нехтує зворотнім зв’язком зі сторони. Всі мої питання тонули у  великій занятості шефа, який постійно стрибав з однієї наради в іншу.

🚩Некомпетентність. Замало бути просто керівником? Звичайно! Але про це вже згадувалось неодноразово, тобто ні - то окрема країна керівників, які шанують тільки собі подібних. Boss-ота одни словом.

Ось і на моїй роботі пішов уклон в енікейщика господарського напрямку, на додачу матеріальна  відповідальність, це коли на тобі устаткування на мільйони((, і ніхто тебе не страхує, я один збезпечував роботу місцевої інфраструктури 2 останніх роки, зарплатня не піднімалася навіть коли змінили посаду на вищу, ну а коли керівництво з столиці почало відверто свинячити в мій бік по всім пунктам, то я зрозумів що час...

В кінці кінців набрид мені цей хаос в корпоративному стилі, то ж пішов я у відпустку, оновив резюме, розкинув його, за тиждень отримав три фідбеки, відбув дві співбесіди, і спіймав офер. Ось так!

Правда до резюме треба було оновити ще і військовий квиток, суворі часи... Ризик був, але, як мені дали зрозуміти у військоматі людина мого віку їх вже не цікавить.

Життя триває!

Матеріальна безвідповідальність.

Всім привіт.

Всім відомо що товарно-матеріальні цінності, що належать установі, не можуть бути безхазяйними. Вони обов’язково повинні знаходитись на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються наказом керівника суб'єкта. 

Тому кожна установа має МВО. Матеріально відповідальна особа (МВО) - це працівник, якому довірені за характером виконуваних ним трудових обов’язків підзвітні цінності і на якого на підставі наказу керівника установи, укладеного договору, посадової інструкції покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з його вини.

В обов’язковому порядку повну матеріальну відповідальність несуть працівники, з якими в установленому порядку укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Випадки, коли відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини установі, визначено у ст. 134 КЗпП.  

Згідно зі ст. 135 КЗпП письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладений з працівником, який досяг 18 років та:

1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей;

2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами власника або уповноваженого ним органу, наданими йому для виконання роботи.

Тепер про реалії життя. Щодо дистанційної роботи і відповідальності за майно (ноутбук або монітор) яке установа вам надала для роботи вдома то все зрозуміло. 

А от з матеріальною відповідальністю в самій установі не все так однозначно. Чому так? 

Далі я вам наведу приклад з сьогодення коли МВО може потрапити у невигідну позицію з моменту заключення договору з ним на повну матеріальну відповідальність.  

По перше, МВО може бути призначений зараз будь-хто незалежно від посади яку він обіймає в установі.

По друге, що важливо(!), загальний грошовий розмір матеріальної відповідальністі може перебільшувати його посадовий оклад в 100 і більше разів. Як тоді зрозуміти ПОВНУ матеріальну відповідальність?

По третє, МВО може нести матеріальну відповідальність за майно яке знаходиться у різних приміщеннях і до якого мають вільний доступ інші робітники установи. Які, звісно, не несуть матеріальної відповідальністі за це майно!

До чого я веду? А до того що в такому випадку МВО ФІЗИЧНО не може нести повну матеріальну відповідальність за майно яке знаходиться у нього на обліку, іншими словами укладання договору з ним є фікцією (або службовою підставою) з боку роботодавця. І хоча з юридичного боку все буде гаразд, все буде добре тільки до щорічної інвентаризації.

Як на мене, то я би такий випадок розцінював як КОНФЛІКТ інтересів при виконанні службових обов'язків особою МВО, але відділ комплаенсу конфлікт інтересів для себе трактує тільки через призму корупції. Тому після укладання такого договору МВО залишається з матеріальним тягярем сам на сам. До речі за функцію МВО ніякої надбавки до зарплатні не передбачено. Саме час "сушить сухари".

Тому я вважаю що МВО повинна бути людина яка обіймає як мінімум керівну посаду, і яка має підлеглих, які можуть оперативно провести позапланову інвентаризацію. В іншому випадку то може бути фахівець який безпосередньо займається обігом матеріальних цінностей і який має окрему кімнату для їх зберігання, а не рядовий Адміністратор серверу. 

Кожен повинен займатися своєю справою, а не тим що вигідно бухгалтерії!

Щасти вам.

Кто же заказчик сервиса?

Привет.

На днях столкнулся с ситуацией когда по причине установки сверху на месте решили что ответственность Администратора ИТ, т.е моя, должна быть многопрофильной. Т.е. шеф то ли по своей воле, то ли по прихоти своего начальства решил с меня сделать эникейщика высшего сорта. 

А выглядит это так: после посещения моего участка гости резко озаботились чистотой в серверном помещении и рубанули с плеча - чье помещение тот и должен заниматься в нем уборкой. Ничего не имею против чистоты, но уборкой помещений занимаются уборщики (или специально обученные люди для уборки в помещении где ничего трогать нельзя!). А я, как Администратор являюсь Заказчиком сервиса клининга, а не специалистом по нему.

Точно также как я являюсь Заказчиком сервиса вентиляции и электропитания в той же серверной. В конце концов в серверной находятся не только  сервера, но и сетевое оборудование, СКС, устройства связи прочее. Они тоже будут убираться в помещении серверной людьми из других отделов?

Свое видение я изложил линейному шефу, и в итоге споры на совещаниях кто это будет делать идут до сих пор. Но судя по "нижайшему" подчинению высшему руководству мое готово взвалить на нас любую его прихоть. Даже приехало лично оценить масштаб работ. Странно, но приехало без пылесоса, видимо будет установка клининг выполнять тряпочкой и поверхностно.)

Я откровенно удручен что важные вопросы сегодня решаются так глупо, но с такой помпой!

Такая вот пятница.

Удачи.

Тяжело менять, ничего не меняя.

Всем привет.

Великий сатирик Жванецкий М.М. всегда смотрел в корень, вот и наш админ провожая комиссию из центра сразу вспомнил нижеследующее. Но с небольшими вариациями).

    Пока меня не настигают сомнения, я могу что-то сказать, потом, как нахлынут – и там, и там, и все правы... Я бы не мог командовать людьми... этих освободить, тех посадить, потом тех посадить, этих освободить. Я как-то не хочу вмешиваться в чужие жизни, я хочу прожить, не огорчая других; честно это или нечестно, порядочно или нет – не мне судить. Но уж если живешь, то и адекватным надо быть. 

    Ну я же не знал, что, входя в серверную с комиссией, нельзя дверь широко открывать. Он сразу сказал: «Почему тут так жарко?..» Я сказал: «Как же... действительно... что за черт». Он сказал: «Я же только зашел, что, ваши ответственные не соображают?» Я сказал: «Действительно... что же это... черт... как же?..» – «Ну мы поставим вам еще пару серверов, а куда мы денем остальные? А?..» Я сказал: «Действительно... черт... ну, как же... что же... вот черт... да...» – «И почему они все еще везут их к вам? У вас же места уже нет!» Я сказал: «Ну да... черт... действительно...» – «Это кто же так напланировал? Это же безграмотно». Я кивнул. «У вас что, проводят ремонт при работающих серверах?» Я кивнул. «Ни в коем случае. Как же вас теперь спасать? Откройте крайний шкаф! Боже, закройте быстрее. Я буду звонить. Они начали, но я довеу это до конца!»

    Он долго звонил... Он долго искал чтобы назначить крайнего, но отбиться нам не удалось, и наступила коллективная ответственность.

    Я все-таки хочу, чтоб меня правильно поняли наверху: по сути он прав. Они же действительно безграмотно планировали, а потом направили все к нам, потому что здесь хорошее помещение... Но ведь и в других серверных что-то должно работать. Пусть и выкручиваются. А вот бы кондей бы сдох у нас по утру. Вот бы они затанцевали. У главного, который нас инспектировал, на руке была татуировка: «Windows must die!» – и говорил он: «Вы наш главный приоритет». А чем его наказать, кроме как отключить питание во время их визита?.. Сколько должно у него упасть серверов, чтоб они перестали заниматься прожектерством? 

    Так что давайте оставим пока так, как есть. Очень тяжело менять, ничего не меняя, но мы будем!

Спеціаліст високого попиту.

Привіт. 

Історія про те як попасти в Адміни і там зависнути. 

Молодий спецаліст з сусіднього відділу дуже хотів до нас роботу, тобто до ІТ-адміністраторів, бо працюючі в програмістах він не зміг написати нічого видатного тому раптово відчув потяг до чогось більш серьйозного в своєму житті. Його так захопила сама мрія що він делегував її своєму Папа який очолював в той час наш відділ. Папа включив увесь свій талант походів по необхідних кабінетах і підгадав переміщення свого дитя при наступній реорганізації штатів. Ура, Мрія здійснилася! 

Особисто я гадав що новий спец від завтра сяде поруч та закидає мене своїми питаннями та пропозиціями на зразок "давай я зроблю це". Або - "як дізнатися про це, про те" тощо. Хех, а не так сталося як гадалося. Перш за все молоде дарування почало наслідувати свого татка у тайм-менеджменті, а простіше почало приходити на роботу не раніше обіду. А що, так можно було?)) А, чого ні, зранку коли все навантаження максимальне від юзерів до бекапів то тут працюємо ми, а воно підтягується згодом... А як же наради зранку? А що наради, воно приймало в них участь лежачі у постілі та ніжно позіхаючи, наради ж онлайн та без відео.) Чому йому дозволено? А все просто - Папа так сам робить не перший рік, і ніхто йому навіть премію за це не обмежив, то ж поки керівництво десь далеко на рівні столиці, то спец зрозумів що все в цьому світі можливо. І Teams рулить!

Можливо ви подумали що спец відпрацьовував своє щоденне запізнення ввечері? Йо йо та що ви, він чітко змивався з роботи разом з усіма. Колеги відразу зрозуміли що доручити щось зробити йому неможливо, більш того коли я пропонував чергову заявку з сервіс-деску кидати прямо на нього щоб хоч якось підключити дарування до робочого процесу то чув у відповідь "а хіба вона зможе?" Ось так новий спец "влився" в наш колектив три роки тому. З коронавірусом ми перейшли на віддалену роботу то ж стали бачитись і того меньше, але на нарадах він був присутній 100%. Що саме цікаве що для звітності щотижня воно завжди знаходило що написати керівництву, хоча відомо що деякі пункти звіту в нього перетікали неодноразово.

З війною наш спеціаліст високого попиту ще пару місяців про щось стабільно звітував, а потім написав заяву на звільнення. Фууух. Як з'ясувалося пізніше він відразу змився в Європу і якби не заборона на роботу через VPN то годував би верхнє керівництво і надали своїми успіхами адмін-неробства.

А Папа? Ви не повірете, але Папа на пенсії та передає нам що його спец-дитя за кордоном відразу знайшло роботу в ІТ, а ми його тут просто недооцінили. До речі, курс "санаторного лікування" в нашому відділі в його резюме був вказаний як самий результативний!

Ось такий скарб було загублено нами рік тому.))

Ваш VictorNox.