Корпоративний стиль.

Всім привіт.

Моєму читачу сподобалась стаття про існуючу матеріальну безвідповідальність. Хтось навіть забажав подробиць. Панове, я не все з того пригадую, але один перебіг подій ще поки на моїй пам'яті... Що саме? Так, це процес переміщення кондиціонера з мене, як ІТ-адміністратора, на іншу МВО. Тобто МВО яка їм безпосередньо користувалася в іншому приміщенні. 

Як сталася така ситуація? А все просто - нашій бухгалтерії було вигідно одним махом (одним актом) перекинути не мене все устаткування від попереднього адміна. Зауважу що перекинуто було абсолютно ВСЕ незалежно від його місця знаходження або стану. Бо так оперативно розпорядився мій новий босс...

А на моє зауваження щодо спірного кондиціонера, бухгалтерія відмахнулася, а головний бухгалтер навіть зробив мені персональне зауваження що  "у нас подібні переміщення всі передбачені, все вирішується в свій час, алгоритм відомий. А ваші запитання не відповідають корпоративному стилю компанії!" Тобто ось так в корпоративному стилі на ІТ-адміністратора були легко переписані кондиціонери, шафи, столи,  і навіть вогнегасники. На те що вони не всі були знайдені вже ніхто не зважав, а навіщо, тепер то був мій головний біль.

Ок, після щорічної інвентаризації я вирішив перевірити як же працює наш корпоративний алгоритм переміщення цінностей між МВО на одному кондиціонері. Виявилось що треба підготувати пакет документів з фото його фактичного розташування, та експертним висновком щодо його робочого стану. Упссс, а ви, пане, є експертом з кондиціонерів?) Я так точно що ні. Але бухгалтерія вважає що так. Мені пощастило що той кондиціонер був робочий, тому в експертизу не треба булу вказувати що в ньому не працює та з якої причини(!). Ок, фото випросив у майбутньго МВО під інвентаризацію, і запустив алгортим переміщення.

Десь два(!) місяці документи бігали між підписантами різного рангу, і в кінці кінців вони потрапили на підпис новому МВО. І тут алгоритм дав сбій. Ви здивовані? Я так зовсім ні - МВО відмовилися його брати на себе. Чому? МВО зауважила що вона не є спеціалістом по пристроям кондиційонування тому пропонує його передати на господарників. Які його монтували та замовляли до нього профілактику. В цьому я міг з нею погодитись, але ще бігати за господарниками і вмовляти їх, в корпоративному дусі, взяти кондей на себе я не став. Я просто повідомив про ситуацію свого та її шефа. І о чудо, щось там нагорі клацнуло - через день МВО акт передачі підписала без коментарів. Мабуть за одну добу їй підвищили рівень до спеціаліста по пристроям кондиційонування!)

Дивно, чому цього не можно було зробити з самого початку, рік тому. Бухгалтерії було важко переступити через корпоративний алгоритм? Також я з жахом думаю які правки треба було б вносити в алгортим переміщення, якби кондиціонер виявився неробочим(. Скажу вам чесно що оця вся корпоративна заморока з МВО якщо ти простий ІТ-адміністратор, була основним чинником по пощуку нового місця роботи. Тепер в мене інша компанія, але я відповідаю матеріально тільки за свій ноутбук та монітор, і, о чудо, за мною не обліковується крісло на якому я зараз сиджу)).

Таке життя.

Ваш VictorNox.

Отцы и деды.

Привет привет.

Возможно вы читали мой пост про "Отцы и дети", но сегодня я вспомнил перефраз "Отцы и деды". Так устроена наша жизнь что больше радости, равно как огорчений и тревог могут принести близкие нам люди.

Вот действительно реально стало сложно общаться с родителями. Не то чтобы невозможно, как раз наоборот, телефон доступен всегда и везде, но на пропущенный с их стороны звонок накапливается целый спич на тему "вы не хотите со мной разговаривать". Точно также как "вы мне даже не позвонили вчера" хотя в их телефоне есть пару пропущенных вызовов уже от меня.

Шутить на какую либо тему стало опасно - все воспринимается лично с глубоким анализом где же это над нами он/она посмеялся.

Тема подарков приобрела странную форму - каждый второй подарок критикуется, анализируется по цене, либо через день возвращается как само собой разумеещееся,... и напротив, иногда можно услышать в свой адрес что "было неплохо если бы и нам что-то подарили". Дни рождения как испытание на следование дипломатическому протоколу - подарок с инспекцией само собой, плюс "почему бы вам не пригласить нас на ДР. Мы бы, конечно, отказались, но где приглашение?" И это при том что ДР сейчас мы не проводим вовсе.

Можно решить что мало общения, но с меня, правда, плохой собеседник на тему здоровья и "какая плохая медицина стала". Я не доктор, и не психолог. А других тем кроме пенсии и войны пока не предвидится. Я могу посочувствовать или попереживать, но честно, не приемлю такую форму помощи - я готов помочь реально, если имею такую возможность за собой. А вот это "я за тебя переживаю" мне в голову давно не укладывается. Возможно побуду сухарем, но я так много раз слышал эту фразу от людей которые про тебя забывают через 5 минут, что не воспринимаю ее всерьез ни от кого, и сам не раздаю.

Самое грустное как для меня это то что старшие считают обязательным высказать свое недовольство по любому поводу нам или нами, т.е. детям. Как в горячую линию.

Повторюсь что все мы бываем детьми и их родителями. Так что давайте будем равно уважать  и любить друг друга в любом возрасте.

И еще один практический совет -  все таки надо жить отдельно и от детей и от родителей! Не все адекватно относятся к семейному общежитию между поколениями, особенно такое проявляется с возрастом.

Ваш VictorNox.

Плюсую за С++

Всем привет.

А я ведь свое ИТ начинал с С++, тогда у нас и выбора то особого не было. Но сегодня за С++ топит молодой гуру Михаил Русаков. Неожиданно и похвально. Ему слово!

С++ не попупярен или сложен?

Не так, несмотря на наличие таких замечательных языков как Java и C#, C++ по-прежнему живее всех живых, несмотря на преклонный возраст как для языка программирования. 

Почему так ?

А всё дело в его неоспоримых преимуществах:
1. Огромная скорость. Быстрее только язык C и Assembler, на которых на текущий момент программируют, в основном, микроконтроллеры. Ни Java, ни C# даже рядом не стоят по производительности в сравнении с C++.
2. Объектно-ориентированность. Это означает, что на C++ можно писать такие же гибкие и качественные программы с чистым кодом, как на Java или C#.
3. Отличные возможности по работе с памятью. По этой причине C++ является абсолютно незаменимым при системном программировании.
4. Кроссплатформенность. Один и тот же код можно с использованием соответствующего компилятора запустить на любой платформе, и он будет отлично работать.
5. Универсальность. Может использоваться реально везде. Мне, если честно, даже трудно представить область, где он не подойдёт.
6. Огромное сообщество разработчиков. Поскольку C++ уже много лет, то найти ответ на любой возникший вопрос не составит труда. Разумеется, благодаря этому же сообществу есть очень много готовых бесплатных библиотек с открытым исходным кодом, ускоряющих и упрощающих разработку.

Если C++ такой замечательный и универсальный, зачем тогда используются и другие языки?

У нас все честно, поэтому мы подходим плавно к минусам этого языка:

1. Программирование идёт более медленно, так как в C++ надо быть и более внимательным (чтобы не допустить ту же утечку памяти), и кода для одной и той же задачи надо написать немного больше, чем на Java или C#.
2. Относительно медленная компиляция. В очень крупных проектах она может достигать даже нескольких минут (особенно обидно, когда компиляция завершается ошибкой из-за забытой точки с запятой).
3. C++ - это очень сложный язык программирования. На моем счету около пары десятков языков программирования. Некоторые можно сказать, что уже мертвы (по типу ActionScript для Flash), другими я пользуюсь практически каждый день (PHP, JavaScript). Так вот из всех этих языков, C++ не просто сложнее любого другого, он намного сложнее.

Вывод отсюда очень простой. Язык C++ требуется там, где необходима высокая скорость работы программы, либо нужна активная работа с памятью. И таких задач великое множество, отсюда и его востребованность. Однако, там, где это неважно, уже используются другие языки программирования. Кстати, по этим же причинам крайне сложно найти крупный проект, где вообще не используется C++, или тот, где всё написано только на C++.

Поэтому совершенно неудивительно, что Вы, мои подписчики и клиенты, очень просили курс по C++ (а при выборе темы для курса я всегда стараюсь опираться на Ваши пожелания).

И я рад сообщить, что у меня уже есть подробный видеокурс по C++, с которым Вы можете ознакомиться по этой ссылке: https://srs.myrusakov.ru/cpp

Данный курс называется «Программирование на C++ с Нуля до Гуру», и он Вас обучит следующему:

1. Всем базовым вещам в языке C++: установка среды разработки, теоретической части, всем основным конструкциям (переменные, область видимости, условный оператор, циклы, массивы, ссылки и так далее).

2. Работе с указателями. Это достаточно сложная, но очень важная тема.

3. Объектно-ориентированному программированию: что это такое, для чего нужно, как это всё использовать в C++.

4. Работе с исключениями.

5. Использованию множества готовых классов, упрощающих Вам работу.

И это лишь краткий список того, что Вы узнаете, благодаря курсу «Программирование на C++ с Нуля до Гуру».

Ознакомиться с курсом сейчас

На сегодня это всё, спасибо за внимание!
С Уважением, Михаил Русаков!

Почуй мене!

Всім привіт.

Сучасний світ не бачить людину без месенджера  в телефоні. Будь хто користується WhatsApp, Viber, Telegram, Signal, Teams, Skype тощо. Якщо тебе не існує в месенджері то тебе не існує взагалі. В месенджерах люди живуть та працюють, проводять наради та зізнаються в коханні...

Я бачив не раз як в месенджері функційонують групи для ОСББ чи диспетчерів Service Desk. Навіть сам колись через ICQ проводив закриття опердня в банку.)

Але от що дивує особисто мене - що не зважаючи на профіль групи деякі її учасники все одно привносять в неї своє побутове спілкування. Іншими словами людина вважає якщо її запросили в групу то говорити (писати) там вона може все забажає. І тут часто діалоги в групі, наприклад, ОСББ переходять на політичні теми або про рибалку, або про дітей, або про котиків та собачок, одним словом в словесну смитті стає важко орієнтуватися (пальчик замахається скролити) де ж дійсно та сама об'ява від Міськводоканалу або інше. Такі діалоги через один підкріплюються репостними малюнками, фото, скетчами, шарждами та відео. Добре що хоч Viber включив функцію ШІ коли можно отримати короткий підсумок опублікованих думок за день.

Мені прикро усвідомлювати що зараз саме так людина себе бачить у вирі подій, та визначає своє значення у спілкуванні. По месенджерам помітно що люди більше почали говорити або писати, набагато меньше слухати, і ще меньше чути одне одного. Месенджер дає людям засіб спілкування, але не робить їх ближче. Якщо вони знаходять себе там, але не прагнуть зустрітися наживо, вони стають ще далі. Ви ніколи не пропустите день народження друга, але водночас ви вже можете не дзвонити йому. І напевно не приїдете особисто до нього на свято. І друг із радістю прийме такі привітання, там же у месенджері. Забувши який вигляд мають ваші емоції і радісний блиск ваших очей.

Побачимося.

Не звони мне, не звони...

Всім привіт.

Всі ми користувачі ПК, що на роботі що вдома. Вдома ми долаємо проблеми ІТ самі, а от на роботі можно скористуватися послугами Сервіс Деск. Це обумовлено тим що на роботі деяки сервіси налаштовані складніше та й прав щось поміняти або лагодити може просто не вистачити.

Звісно Сервіс Деск намагається вирішити любе звернення користувача, але трапляються випадки, як на мене, невідповідності користувача до ПК. Спробую пояснити.

По перше, дивно вирішувати проблеми які навіть з другого погляду такими не являються, тобто такі які користувач оперативно може виправити сам. Було б бажання. Але з його точки зору створити заявку, витратити свій час та час оператора (тобто час компанії!) на "зміну джерела відтворення звуку в Teams" це нормально.

По друге, прикро що іноді користувач сам призначує собі рівень критичності в організації. Звісно то відбуваєтсья на словах, але ж скліьки це "додає" уваги до себе. Таким чином він вважає що решта заявок можуть бути посунуті або відкладені заради нього. Бо він то Критичний, а решта сьогодні вийшли прогулятися.

По третє, це самий смак - існують користувачі які звертаються до Сервіс Деск-у з любого приводу, так би мовити, на кожен "пчих" в своїй роботі. Я би міг порадити керівництву такого заявника звернути увагу на нього як на дуже критичну (тут це слово логічно) ланку робочого процесу: або такий працівник не дружить з ПК, або працівник не справляється з функціоналом порівняно з колегами, або він відігрується на Сервіс Деск-у морально (це щодо blacklist). В любому випадку такий користувач в своїй особі неправомірно збільшує експлуатаційні витрати на обслуговування ІТ-інфраструктури компанії. То ж робіть висновки, пане керівнику, або за вас їх зробить супервізор Сервіс Деск!

На останок хочу зауважити що існують адекватні користувачі які розуміють що Сервіс Деск вирішує, або намагається вирішити їх проблеми які для них створили інші підрозділи кампанії, або Micrоsoft, або провайдер Інтернет, або злюка росіянин. Ця послідовність може мінятися, але варто залишатися людьми завжди.

Щасти вам.